top of page

                 Інноваційні технології

Спадщина Софії Русової 
(“Український дитячий садок”)

Автор – Русова С.

Суть технології. Вченою обґрунтовано умови гармонійного виховання у ДНЗ:

виховання повинно бути індивідуальним, пристосованим до природи дитини,

національним, відповідати соціально-культурним вимогам часу, вільним,

незалежним від тих чи інших урядових вимог, вибудовуватись на ґрунті громадської

організації.

Принципами побудови українського ЗДО повинні бути:

  1. гуманізм,

  2. демократизм,

  3. науковість,

  4. національний дух.

Їх реалізація забезпечуватиме етнізацію особистості, входження дитини у духовний світ і традиційне життя українського народу, плекання національної та загальнолюдської культури.

Педагогіка М. Монтессорі 
(“Будинок вільної дитини”)

Автор – Монтессорі М.

 

Суть технології. Створення предметно-просторового середовища, у якому дитина зможе найповніше реалізувати свої природні здібності та задатки. Діяльність дитини повинна бути вільною та самостійною. Педагог використовує у роботі самонавчальні засоби – матеріали, з якими вихованець працює, наслідуючи педагога, діючи за зразком, а потім самостійно приступає до їхнього виконання. Індивідуалізація розвитку дошкільників реалізується через взаємодію з матеріалами, з урахуванням права вибору дітей, природних потреб та вікових особливостей.

                                                      Вальдорфська педагогіка 
                                                    (“Вальдорфський дитячий садок”)

                                                      Автор – Штайнер Р.

                                                                                 Суть технології. Стрижнем педагогіки є принципи індивідуального підходу,                                                                                          свободи у вихованні, питання режиму дня й ритму року. Вальдорфська школа                                                                                     функціонує на засадах самоуправління, що характеризується відсутністю                                                                                                 вертикальної структури влади, підпорядкування. Основним завданням ДНЗ є                                                                                  догляд за органами чуття дитини. Цьому сприяє обладнання й організація                                                                                              роботи дошкільного навчального закладу, який функціонує як велика сім'я.                                                                                          Ігри й заняття постійно чергуються, створюючи сприятливі для дитини ритми самостійних та організованих занять. Дитина вчиться відкривати існування власного внутрішнього світу, центром якого є сім'я – батьки й дитина.

Система освіти “Довкілля”

Автор – Ільченко В.

           Суть технології. Система освіти “Довкілля” формує цілісну свідомість людини,

яка здатна брати відповідальність за своє майбутнє та майбутнє рідної землі, народу,

виховує ціннісне ставлення дитини до себе, до світу, що ґрунтується на почутті любові

до навколишньої дійсності, “совісті” – намаганні почути звуки кожної живої істоти,

зрозуміти її, щоб жити у злагоді із собою, природою. Програма “Довкілля” як дидактична

система викладання предметів природничого циклу альтернативна до традиційного підходу.

 

Діагностична методика Т.О. Піроженко “Мовленнєве зростання дошкільника”

Автор – Піроженко Т.О.

               Суть технології. Пропоновані параметри мовленнєвого становлення дошкільника представлені з позицій комунікативного підходу до розвитку засобів мовлення. Принциповою позицією цього підходу є твердження про те, що міжособистісна взаємодія – основа взаєморозуміння. Неможливо зрозуміти іншу людину поза особистісних контактів з нею. Мета і результат мовної взаємодії – розуміння – відбувається лише за умови, коли реалізуються міжособистісні відносини між людьми. Комунікативний підхід до діагностики розвитку мовлення розглядає дитину як активного й ініціативного учасника соціальної взаємодії, в якій дошкільник має не лише засвоїти суспільний досвід (мову), але й щоразу самостійно застосовувати засвоєне, робити свій власний вибір адекватних до ситуації засобів спілкування, нарешті, створювати свої власні засоби для реалізації мети взаємодії. Через те, в комплексному підході такою важливою є саме діагностика (і своєчасне формування!) потреб, мотивів спілкування, інтересів, бажань, ціннісних орієнтацій, пов'язаних із людиною. Координати “людина” та “її ставлення до інших” є найважливішими для мовленнєвого становлення дошкільника. Отриманий під час діагностики матеріал дає змогу охарактеризувати форми взаємин між дитиною і дорослим, допомагає визначати комунікативну спрямованість і готовність дитини до комунікації.

                                    Технологія фізичного виховання дітей М.Єфименка (“Театр                                       фізичного розвитку та оздоровлення дітей”)

                                      Автор – Єфименко М.

 

                                                       Суть технології. Проведення фізкультурних занять у формі ігрових дійств. Форма фізичної                                                              активності дітей – горизонтальний пластичний балет (“пластик-шоу”), що поєднує                                                                            музичність, хореографічність, естетичність дійства. Його скорочені програми використовують як фізкультурні хвилинки, паузи, а також як розваги і свята. Ігрова взаємодія з дітьми реалізується в рамках ігрової теми як великої тематичної гри (макрогри), що триває протягом одного чи кількох занять. Спільна мета та сюжетна лінія містить кілька міні-ігор, ігор-вправ.

Технологія розвитку творчої особистості Г.Альтшуллера.  

Теорія розв язання винахідницьких завдань

Автор – Альтшуллер Г.

Суть технології. Основне завдання – навчати дитину розв'язувати проблеми різного

рівня складності з використанням винахідницьких завдань.

Основна ідея технології полягає у тому, щоб переводити завдання з нижчого рівня складності на вищий. Для її успішної реалізації потрібно навчити дитину виявляти проблеми, з’ясовувати, чому легкі завдання розв'язуються просто, а важкі – складно. У роботі з дітьми дошкільного віку використовують колективні ігри, ігри-заняття, під час яких діти вчаться спостерігати навколишню дійсність, виявляти суперечливі властивості предметів, явищ, шукати відповіді на поставлені питання. Педагог орієнтується на вільний та самостійний вибір дитини – предмета, матеріалу, виду діяльності.

Методика використання схем-моделей для навчання дітей описовим розповідям

Автор – Ткаченко Т.

Суть технології. За цією методикою для роботи використовується аркуш картону 45х30 см, поділений на шість квадратів (за кількістю характерних ознак предмета або об’єктів чи пір року, про які потрібно розповісти). Дітей навчають знаходити головні, суттєві ознаки предмета, відрізняти їх від другорядних. Навчаючи старших дошкільників складанню описових розповідей, використовують схеми-моделі. Діти вибудовують розповідь з дотриманням послідовності та параметрів, закладених у схемах: колір, форма, величина, матеріал, частини, дії. Використання схем при складанні описових розповідей допомагає дітям засвоїти порівняння предметів не в загальній формі – чим подібні, або чим відрізняються предмети, а диференціювати. порівнюючи предмети за формою, величиною, кольором тощо.

Методика використання схем-моделей у лексично - граматичній роботі

Автор – Крутій К.

Суть технології. Розвиток у дітей словесно-логічного мислення, формування у них уміння користуватися основними логічними прийомами і операціями є одним із важливих завдань у процесі навчання старших дошкільників. Пропонується наступна схема ознайомлення дітей із предметами: 1) первинне ознайомлення з предметом і його назвою; 2) дослідження властивостей предметів: колір, відтінки, форма, розмір, звуки, шуми; співвідношення в просторі; вага; властивості поверхні; ритм; рух предмета; назва деталей предмета; 3) групування. Узагальнення і найпростіша класифікація предметів, формування родових і видових понять, наступна класифікація – диференціація родових понять; 40 розвиток елементів логічного мислення шляхом складання моделей, схем, коректурних таблиць разом із дітьми.

 

Особливості розвитку дитини засобами взаємодії різних видів мистецтв
                                              Суть технології. Ця технологія залучає дитину до творчого пошуку, розвиває

                                               її здібності, творчий потенціал.
                                                Поліхудожній розвиток дітей дошкільного віку в педагогічному процесі                                                         дошкільного навчального закладу. Відбувається                                                                                                        самоствердження дитини в найбільш значущій для неї сфері поліхудожньої                                                       діяльності (музичної, хореографічної, театралізованої, образотворчої).

 

Методика розвитку творчих здібностей на заняттях

з малювання

Автор – Шульга Л.

Суть технології. Діти зображають навколишнє тільки після емоційних

зустрічей з ним у процесі спостереження, розгляду картин, слухання музики, читання,

розповідання. Головне завдання організації зображувальної діяльності – виховання

естетичних почуттів, а допоміжне – навчання технічним прийомам. Чим більше

органів чуття беруть участь у сприйманні навколишнього, тим повнішими будуть

уявлення, глибшим – пізнання.

Спадщина В. Сухомлинського

Автор – В.Сухомлинський.

 

Суть технології. Основоположною у науково-теоретичних працях і практичному досвіді В.Сухомлинського є його філософсько-педагогічна система ідей та поглядів на дитину як на найвищу цінність. Педагогіка В.Сухомлинського – це педагогіка серця, дитиноцентризму й толерантності, яка базується на ідеї наближення навчально-виховного процесу до природи конкретної дитини. Педагог створив таку психолого-педагогічну систему, в якій усе зосереджено навколо дитини-людини, це педагогіка, побудована на утвердженні тієї філософської істини, що освіта, виховання й розвиток людини мають передбачати, передусім, утвердження гармонії розуму й серця.

Уроки мислення сприяють розумовому, мовленнєвому, духовному розвитку дошкільнят і вихованню в них ціннісного ставлення до природи. Діти вчаться розуміти й любити її, починають дивитися на неї іншими очима, стають активними її захисниками. Розроблені педагогом основні норми моральної вихованості для дітей ґрунтуються на творчому використанні багатого потенціалу загальнолюдських моральних цінностей і є складовою частиною його цілісної педагогічної системи.

Методика навчання дітей читанню М. Зайцева

Автор – М.Зайцев.


Суть технології. Російський психолог Микола Олександрович Зайцев розробив унікальну методику навчання читанню і лічби на основі оригінальних кубиків. Кубики різних розмірів заповнюються відповідним матеріалом, у залежності від складу (дзвінкі - залізячками; глухі - деревинками; "золоті", голосні - мідними монетками). До того ж за визначеними буквами закріплені певні кольори, які допомагають на асоціативному рівні запам'ятати основні правила фонетичного розбору.


Навчання спирається на сприйняття (зір, слух, тактильні відчуття, інтуїцію), мислення активну практичну діяльність дитини, розвиває її пізнавальні здібності. "Кубики Зайцева" дозволяють навчити дитину плавному складовому читанню, минаючи етап складового уривчастого читання, значно скорочують час оволодіння читанням цілими словами, закладають основи грамотного письма. Навчальний пакет містить у собі: кубики, таблиці, аудіокасету і керівництво для батьків. 
Посібники Зайцева призначені для організації розвиваючого простору для дітей дошкільного і шкільного віку, що дозволяє бажаючим педагогам творчо підходити до готових програм, змісту освіти, способам подачі інформації (методам і прийомам); вносити в роботу елементи дослідницької діяльності; кардинально скорочувати час оволодіння навичками рахунку, читання, грамотного письма.
Система Зайцева дає прекрасну можливість для професійного росту вчителів, колективної творчості педагогів і дітей, формування цілісної неспотвореної системи поглядів. І діти, і дорослі при цьому зберігають фізичне і щиросердечне здоров'я (а часто і відновлюють його), тобто ставиться заслін багатьом проблемам і майбутнім хворобам, які ми звикли вважати природними в процесі навчання, таким, як проблеми зору, хребта, купи стресів і комплексів («дидактоневрозу») і, як результат, соматичні захворювання.

Розвиваючі ігри Нікітіних: кубики, гра типа „Танграм”

Автори - Борис Павлович і Олена Олексіївна Нікітіни


Суть технології. Методики раннього розвитку дітей, в першу чергу, базуються на відповідних

дитячих іграх. За методикою Нікітіних вони повинні включати в себе спільну діяльність дитини і

батьків. Вони мають великий потенціал, тому що їх можна підлаштувати під себе, під свій рівень

розвитку, під свої інтереси. Кожна «Нікітінська» дитяча гра надає можливість подумати над тим, що

до неї додати, як її поліпшити; така варіативність завдань заздалегідь продумана, адже вона спрямовує дитину до творчої роботи. В основному ці ігри мають форму головоломок, направлених на розпізнавання і добудови образів, інакше кажучи, на розвиток логічного і творчого мислення. Кожна гра по методиці Нікітіних є набором завдань, вирішення яких дитина шукає за допомогою кубиків (кубики Нікітіна), квадратів з картону, деталей з конструктора і т.д. Завдання, які ставляться перед дитиною, мають різну форму: у вигляді інструкції, креслення, моделі.

Таким чином дитина знайомитися з різними способами передачі інформації. Завдання задаються за принципом від простого до складного і мають дуже широкий діапазон.

 

                                  Педагогіка Амонашвілі

                                  Автор – Ш.Амонашвілі

                                                Суть технології. Система виховання та навчання за Ш.Амонашвілі – це "педагогіка цілісного                                                         життя дітей та дорослих", яка будується на началах гуманності й віри в дитину, вихованні                                                              творчістю і співпрацею педагогів із дітьми, де в якості педагогів розуміються також батьки.                                                          Гуманна педагогіка є педагогікою дисципліни, любов до дитини не може шкодити їй. За Амонашвілі, дітям необхідно пропонувати такі справи, за які вони можуть братися не колись, а зараз же, і перші кроки мають приводити їх до перших успіхів, а не невдач. На думку педагога-новатора, головне у навчанні – це заохочувати дітей до власного пошуку, власного шляху пізнання світу, необхідно вчити їх самостійності, готувати до дорослого життя. В цьому і полягає роль і обов’язок вчителя та вихователя. Моральною основою дитячої кооперації в системі Ш.Амонашвілі є здатність радіти успіхам інших, готовність прийти на допомогу, причому не тільки в межах свого колективу: старші діти допомагають молодшим, беруть над ними шефство.

Цікавими методичними новаціями у цій концепції є: -

  1. скасування оцінок за навчання у балах;

  2. - недопустимість порівняння дітей між собою („він у нас найрозумніший, беріть із нього приклад”);

  3. - навчання одразу на кількох доступних дітям рівнях, наприклад, читання можливе від знайомства з буквами для одних до біглого читання для інших;

  4. - співучасть дітей у побудові занять, у складанні завдань, утворенні власного підручника, в плануванні відповідей.

            Використання інноваційних технологій в роботі

                                                 з  дошкільниками

У побудові дидактичної моделі педагогічної роботи важливо опиратися на наявні у дітей знання, а не нав'язувані їм готової інформації згідно наших програм та планів. Поняття «розум» та «інформованість» не є тотожними.

Великий обсяг інформації отримуваної в готовому вигляді дитиною не обробляється, а лише підштовхує її до «інтелектуального споживацтва». Дитина при репродуктивному способі навчання отримує досвід набуття знань без зусиль, в готовому вигдяді. І не отрмимує досвіду здобуття знань самостійно в ході використання вже набутих нею знань. Завдяки розмірковуванню, порівнянню та аналізуванню.

Крім того, науковці стверджують, що якщо ми чуємо - засвоюємо лише 15 % знань, якщо бачимо - 35%, а якщо пробуємо - до 90% інформації. При репродуктивному способі навчання у дитини розвивається лише пам'ять - і то зазвичай лише короткочасна. А при проблемному способі навчання - весь арсенал мислительних операцій.

Беручи до уваги вищевикладене, перехід до новітніх технологій навчання дітей є неминуючим. Тому що потік інформації з кожним роком збільшується у геометричній прогресії. І ми не можемо вже дати усю інформацію дітям. А значить, маємо лише навчити дитину здобувати нові знання за допомогою мислення та сучасних методів навчання - комп'ютера, телевізора, книг тощо.

Принцип спільних проектів - допомогти дітям відчути життєву потребу в знаннях, як умову їхньої життєдіяльності. Мотивація дитячої діяльності має бути для них зрозумілою.

Принцип партнерства - не «над», а «разом» Головне завдання вихователя не «вкладати в голови» а навчити. Якщо вихователь - лектор, віщун - це монологічний тип навчальної комунікації. А вона має бути на сучасному етапі діалогічною. Вихователь і діти - партнери. Вихователь допомагає дітям опанувати спосіб інтелектуальних та інших дій.

Принцип активної участі кожного у спільній справі. Задовольняючись загальним позитивним результатом, педагоги подекуди ігнорують той факт, що досягається цей результат завдяки активності малої частки групи дітей. Інші - пасивно спостерігають. Потрібно так організувати навчальний процес, щоб кожній дитині знайшлося посильне завдання і щоб успіх залежав від усіх.

Принцип активного залучення сім'ї до освітнього процессу в дошкільному закладі. Педагогічна культура великої кількості батьків залишається на дуже невисокому рівні. Активно залучаючи батьків до участі в навчальному процесі, вихователі мають змогу в толерантній формі надати рекомендації яким чином треба вчити малят. Це можна зробити у вигляді проведення «днів відкритих дверей». Проведення родинних свят, вікторин, конкурсів, виставок та розваг. А також підготовки дітей вдома до заняття в дошкільному закладі, коли вихователь в садку ставить завдання і діти з батьками ввечорі мають «здобути знання» про життя тварин на Півночі, наприклад. Кожна дитина про якусь одну тварину. А назавтра - діти приходять до дитячого садка і розповідають один одному про те, що дізналися. А вихователь, тільки доповнює їх відомості та систематизує їх. Допомагає складно розповісти про те, що діти дізналися.

Використання знайомих нам інноваційних технологій не є протиставленням тому, що ми робили раніше. Елементи цих досвідів мають доповнити та удосконалити процес навчання дітей і сприяти підвищенню ефективності навчання дошкільнят. Ми повинні пам'ятати, що передовий досвід - це не є догма, а лише підказка в якому напрямку ми можемо рухатися у справі удосконалення навчального процесу.

І нормально, коли у одного вихователя краще виходить використання одного досвіду, а у іншого - іншого досвіду. А третій вихователь - досвідчений та творчий - лише отримує поштовх до власної творчості та створення власного досвіду чи технології.

Навчальний процес, як і вся діяльність педагога - це щоденна творчість та знаходження нових методів впливу на дитину. Грамотний та творчо налаштований педагог завжди знайде можливість на базі традиційних методів навчання, які роками давали йому високі показники знань дітей, знайти шляхи підвищення ефективності своєї роботи завдяки використанню новітніх технологій, досвідів та методів в роботі.


Педагогічна скриня

Часто-густо ми педагоги, у „педагогічній скрині" зберігаємо найрізноманітніші речі - старі та нові, звичні і неочікувані, які при певних обставинах можуть відігравати роль засобів навчання. Як пише Катерина Крутій у статті "Діяльнісна модель заняття" при роботі із дітьми має бути введення емоційного компоненту "яскравої плями".

Отже, я із задоволенням відчиню для вас, любі колеги, скриньку і дістану ... м'який м'ячик. Його можна зробити власноруч із зв'язаної гачком „шубки", яка набита шерстю.

У м'ячика може бути багато найрізноманітніших функцій: при опитуванні дітей відповідає той, кому кинули м'яча; у змаганні той, у кого в руках під час естафети залишився м'яч, вибуває. На відміну від резинового м'яча, м'який м'ячик "добріший" він не може вдарити по-справжньому - тільки означає удар, і можна не боятися, що він сильно вдарить.

Диктофон - може надати неоціненні послуги при проведенні занять із розвитку мовлення. Можна запропонувати дітям записати казки і оповідання, які вони складають, а потім дати їм прослухати. Ще до прослуховування ви виявите, що сам диктофон дисциплінує дітей і пробуджує у них відповідальність та активність. Запропонуйте дітям старшого віку пограти у гру, ніби-то вони у студії записують радіопередачу. А теми для ігор найрізноманітніші „Де можна побачити Діда Мороза?", "Чи є на світі чарівники?", "Моя добра справа сьогодні".

Радіодиспут - справа серйозна. Тут необхідна особлива дисципліна і згода взаємодій. Для цього слід виробити правила: не шуміти, йде запис; висловлюватися необхідно чітко і коротко; диктофон передавати по колу, заощаджуючи „ефірний" час; бути самостійним у судженнях. Щоправда, диктофоном, як будь-яким технічним засобом, не можна зловживати, щоб не пропав до нього інтерес, він має з'являтися у особливо важливих випадках. Дієвою буде робота в парах: одна дитина бере інтерв'ю, а друга - дає його.

Цікавим завданням для дітей ІІ молодшої групи є таке, яке допоможе вдосконалити навичку формування усного мовлення. Ведучий радіо ефіру розміщується за ширмою. За нею, на столі розкладені картинки чи муляжі фруктів, овочів. Він обирає один із предметів і описує його, не називаючи сам предмет. Після цього ширма прибирається, і слухачам пропонується вгадати про який предмет була розповідь.

На батьківських зборах ви можете прослухати запис: це буде наочною ілюстрацією роботи із дітьми, разом із батьками визначити, хто саме заразу мікрофону. Добре, якщо вихователь зміг зробити так звану художню обробку готового продукту з тем, а саме наповнити його музичними заставками, зробити запис з оголошенням того, хто зараз у мікрофону. Це справжня колективна творча справа вихователя із дітьми, поєднання спільних зусиль педагога та дитини для досягнення результатів і вона дуже захоплює.

Свічка. Може знадобитися у різних педагогічних ситуаціях. Вона може бути без аромату, із певним ароматом, але треба точно знати, що на аромати у дітей немає алергії. Запалена свічка допоможе встановити тишу, налаштувати дітей на таємничий лад. А ще вона стане у пригоді, коли хочеться побачити старі предмети по-новому. Спробуйте, наприклад, розглянути звичну для вас картину при світлі свічки. Освітлення, що падає від свічі змінює образи на картині. Запитайте у дітей: що змінилося, з їх точки зору у картині? Чого вони раніше не помічали? Свічку, при необхідності можна замінити фонариком, але обов'язково чарівним. Використайте ще одну і досить важливу властивість свічки - здатність "проявлятися". Намалюйте на аркуші паперу будь-який пейзаж, предмет і загадайте дітям загадку про нього. Завдяки гумці, яку ви вмочите у воді і фарбі цей предмет, за умови правильної відповіді дітей, обов'язково з'явиться на аркуші.

Картинка з розрізаною пташкою. Пташка виготовляється із картону. Всі частина тіла: хвостик, дзьоб, крила, лапки - рухомі. Вони з'єднуються на зворотній стороні моделі пташки за допомогою нитки. Така модель допоможе при навчанні дітей первинному фонематичному аналізі слова. Головка із дзьобом - перший звук у слові, хвостик - останній, крильця - всі решта звуків із серединки. Назвіть дитині звук (фонему), яку він буде відшукувати у слові. Наприклад, звук [н]. Промовляйте слова: небо, книга, осінь. Якщо дитина правильно визначила місце звука у слові, то рухаються відповідні частини тіла птахи.

Різнокольорова газова хустина. Різнокольорова газова хустина допоможе розповісти казки чи слухати музику. Вихователь може накинути її на плечі і вмить перетворитися на казкарку. Її поява означає, що необхідно заспокоїтися і зосередитися. Коли слухання закінчилося, можна запитати, якого кольору була сьогоднішня казка чи мелодія. Хустиною можна накрити предмет, після того як її знімуть, з'явиться щось чарівне, казкове.

Чарівна торбинка. У ній можуть бути предмети, які дитина має витягнути навпомацки, не дивлячись назвати предмет.

Чарівний телескоп. Його можна зробити із кольорового паперу, завдовжки 15 см, згорнувши його в трубку і склеїти. Пропонуємо пограти у гру "Око-шпигун". Дитина має "відшукати" якийсь конкретний колір у кімнаті. Якого кольору твій телескоп? Такий колір і буде шукати дитина.

Чарівна паличка. Її використання налаштує дітей на утаємниченість, зосередженість, треба вміло обіграти її використання. Наприклад, діти стоять у колі. Чарівна паличка знає всі правильні відповіді на питання. При доторканні паличкою до плечей дитини, назвати: будь-кого із своїх родичів, з тим самим ім'ям, як у тебе; як звати котика (собаку, птаху), який мешкає у вас вдома; ким ти є для мами; що можна робити тільки двома руками? При правильній відповіді вихователь осипає дитину конфетті. Дякує за відповідь.

Чарівна скриня. Вона відкриється лише тоді, коли діти відгадають загадку; вона відкривається, а з неї вилітають гелеві кульки (подарунок від казкового героя, за виконане завдання); вона відкривається, а на її кришці - люстерко, дітям пропонується подивитися в нього і описати зображення.

Часто-густо при розповіді, як заохочення дітей, використовується телевізор. Хто з нас не мріяв хоча б на декілька хвилин з'явитися на екрані телевізора? Такий шанс надавайте кожній дитині. Для виконання цього завдання може підійти телевізор, який відслужив службу. "Начиння" вийміть, залишіть лише корпус і розігруйте виставу. Якщо немає можливості скористатися телевізором, що вийшов із строю, можна його виготовити власноруч. З картону виріжте форму телевізора, відповідно розмалюйте його, зазначте місце клавіш, екрану.

Для інсценування підійде будь-який серіал чи програма, наприклад, "Погода" чи дитяча казка.

Як варіант вихователь пропонує дитині сюжетні картинки (погода, явища живої природи), предметні картинки з назвами овочів, фруктів, меблів, птахів і таке інше, оточуючого середовища. Дитина вибирає, яка їй картинка до вподоби, виставляє певний слайд. Вихователь повідомляє проте, що телевізор зламався - зображення є, а слова чути нечітко, просить дитину за слайдами розповісти про те, що на них зображено, які події відбуваються.

Важливо пам'ятати, що не варто перевантажувати заняття різними методами роботи, оскільки це призводить до швидкої втоми. Використання творчих методів та прийомів повинно мати міру, чітку організацію, ретельну підготовку вихователя.

Сподіваюся, що у колег відкрилися нові діапазони для використання цікавих педагогічних знахідок!

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ СЛУХАЧАМ ШКОЛИ МОЛОДОГО ВИХОВАТЕЛЯ

ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ З ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ВІДПОВІДНО ДО ВИМОГ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

У дошкільному навчальному закладі заняття є провідною формою роботи з дітьми, на них здійснюється навчання дошкільників. Вони є формою впливу вихователя на дітей з метою розв’язання передбачених програмою завдань, як освітніх так і виховних. Максимально-допустима кількість занять у першій половині дня в молодшій та середніх групах не перевищує двох, у старшій – трьох організованих навчальних занять. У різновікових групах тривалість навчальних занять необхідно диференціювати, орієнтуючись на вік кожної дитини.

Тривалість занять залежно від віку є такою:

  • для дітей віком від 1 до 3-х років до 10 хвилин;

  • у молодшій групі – не більше 15 хвилин;

  • у середній – 20 хвилин;

  • у старшій – 25 хвилин.

Педагогічним працівникам РЕКОМЕНДОВАНО:

Використовувати такі види занять, як:

  • тематичні;

  • комплексні;

  • комбіновані;

  • інтегровані;

  • домінантні;

  • художні і інші.

Найефективнішим видом занять є інтегроване – форма організації освітнього процесу, що полягає у поєднанні окремих елементів навчання й виховання в єдину цілісну систему для одержання якісного результату.

Вихователю необхідно створювати умови за яких дитина отримає максимальний розвиток, а саме:

  • наповнення занять цікавим змістом;

  • створення атмосфери спільного пошуку;

  • надання кожній дитині права на свою модель дій в загальному змістовному контексті;

  • підтримання ініціативи та починань дітей;

  • варіативність способів та місць проведення занять;

-   зорієнтованість на особистість, її індивідуальні прояви і бажання;

  • створення динамічного привабливого середовища, що спонукатиме дітей досліджувати, експериментувати, творити, бути самостійними;

  • використання методів навчання й виховання, що сприятимуть  

     емоційному й соціальному розвитку дітей, їх залученню до процесу  

     оволодіння знаннями, формуватимуть навички роз’яснення    

     життєвих ситуацій.

Л-ра: Журнали «Вихователь-методист» №10 2013р(ст.4-10), №5 2016р. (ст.4-27)

bottom of page