top of page

         Подорож

         рідним краєм

Розуміння Батьківщини у дошкільників тісно пов'язане з конкретними уявленнями про те, що їм близько і дорого. Навчити відчувати красу рідної землі, красу людини, що живе на цій землі, виховати любов до рідних місць, до всього, що оточує дитину з дитинства,- одне із завдань виховання в ДНЗ. 
 

Дошкільний вік - це найважливіший період становлення

особистості, коли закладаються передумови громадянських якостей,

що розвиваються уявлення про людину, суспільство, культуру.

Дуже важливо прищепити дітям почуття любові і прихильності

до природних та культурних цінностей рідного краю.

«Рідний край - це частина нашої великої країни, і в ньому поряд

зі специфічними рисами відображено те, що типово, характерно

для всієї країни.» ( С.А.Козлова,1981).

 Ці особливості дозволяють формувати з дитячих років уявлення про

специфіку свого регіону, своєї малої Батьківщини. Дорога у майбутнє

пролягає через минуле і сьогодення. 
Любов до рідного краю, до своєї маленької Батьківщини не виникає у дитини саме по собі. З самого раннього віку необхідний цілеспрямований вплив на людину. Середовище, спосіб життя сім'ї, стосунки в дитячому колективі - усе це формує почуття любові і ставлення до того місця, де дитина живе.

Так і вихованці ЗДО "Світанок" пізнають свою Батьківщину, подорожуючи рідним краєм

Вшанування памяті загиблим воїнам

Чимало свят дарує нам весна,

Як в рідний дім повернення з дороги.

Та є найбільш хвилюючим для нас

Величне свято Перемоги.

Це свято не затьмариться в віках.

В цей день нестимуть люди завжди квіти,

Не обміліє пам’яті ріка –

В серцях нащадків буде вічно жити

Бо село – землі священної творіння

«Пізнай свій край… себе, Свій РІД, свій народ, свою землю – і ти побачиш шлях у життя. Шлях, на якому найповніше розкриються твої здібності. Ти даси йому продовження, вторувавши стежину, із тієї стежини вже рушили у життя твої нащадки. І також будеш ти».

                                                                                                                       Г. Сковорода

 

«З роду в рід кладе життя мости,

Без коріння саду не цвісти,

Без стремління човен не пливе,

Без коріння сохне все живе.»

bottom of page